Другий після Парижа

Другим у Франції після Лувру за кількістю виставок є Лілльський Музей образотворчих мистецтв. Серед представлених зразків живопису в ньому є полотна Рубенса, Гойї, Шардена, Пікассо, Мане, Брейгеля, ван Діка, Йорданса. Його оздоблення включає в себе безліч залів з картинами, галереями скульптур, колекцією кераміки, рельєфами французьких і бельгійських міст-фортець.

В районі Старого Лілля розташована Богодільня, побудована ще в 1237 році. У ній працює музей, де представлені експонати (картини, вишивка, золоті вироби) Середньовіччя і часів Французької революції.

На вулиці Каноньє в старому монастирі працює музей канонірів, що розповідає про численні військові баталії, що відбувалися тут, історії міста. У ньому представлені також військові атрибути тих років.

У 1816 році був заснований Музей природної історії. Він пропонує екскурсію по наступним великим колекціям: геологічній, індустріальній, зоологічній. На початку ХХ століття музей був прикрашений конструкцією з металу, завдяки чому має неординарний і пам’ятний вигляд. Також під його склепінням два рази в рік проводяться тимчасові виставки. Після приходу до влади більшовиків деякі російські емігранти кинулися до Франції, привізши з собою рідкісні речі і твори мистецтва, багато з яких зайняли почесне місце в місцевих музеях.

Однією з найвідоміших будівель міста є будинок Шарля де Голля. В музей він був перетворений в 1983 році. Будівля дозволяє перейнятися духом того неспокійного часу і дізнатися більше про місце французів в історії.

Найбільший кінотеатр Франції

Не менш важливе значення в культурному житті Лілля відводиться кінематографу і театральному життю. У місті діють кілька великих кінозалів, але особливе місце серед них займає Кінеполіс-Шато. Це найбільший мультиплекс в країні, в якому одночасно працює 23 зали. Меншими за розмірами є Понт де Комин (4 зали), Мажестик (4 зали), Бетун (6 залів), Сине-Сіті (14 залів).

В околицях Лілля знімалося безліч різних фільмів і телепередач, які завойовували призи на різних кіновиставках. У самому ж місті функціонує близько 20 знімальних компаній, це дуже гідний показник для не найбільшого міста, яким є Лілль.

Оперний театр

Будівля оперного театру посідає особливе місце в місті. У 1903 році в ньому сталася сильна пожежа, в результаті якої вона практично вигоріла. Тільки через 4 роки почалося будівництво театру з нуля за проектом Луї Марі Кордона. Протягом шести років велися старанні роботи з його зведення, але урочисте відкриття відбулося тільки після закінчення Першої світової війни. У ці роки Лілль був окупований німецькими військами, які не гидували вивезенням меблів і устаткування з завойованого міста.

Справедливості заради треба сказати, що навіть в роки війни театр працював, даючи вистави, правда, не в такому масштабі, як раніше. Перенесення урочистого відкриття на 1923 рік бувло пов’язане з тим, що будівлі була потрібна чергова реконструкція. Тільки після проведеного ремонту Оперний театр зміг працювати в повному обсязі.

Чергова реставрація під керівництвом архітекторів Нейрінка і Карле була проведена на початку XXI століття. А в 2004 році театр знову відчинив свої двері перед глядачами. В кінці року Лілль навіть був удостоєний звання культурної столиці Європи.

Сама будівля збудована в неокласичному стилі, по фронту розташовані фігури Аполлона і муз. Зал має 1000 місць, декорований в італійському стилі, а головні сходи нагадують про часи Людовика XIV, «короля Сонця». Крім оперних вистав під дахом театру проходять виступи музичних ансамблів з інших міст Франції та Європи.

Військова фортеця

Одним з найбільш відвідуваних місць в Ліллі вважається фортеця Вобана, названа так на честь колишнього губернатора, дуже шанованого в народі. Часто її ще називають «Королевою фортець». Зведенням цієї фортифікаційної споруди займався муляр Симон Воллант за прямим наказом губернатора Вобана з 1968 по 1671 рік.

Вибудувана фортеця на низинних болотистих ґрунтах на березі річки Делі у вигляді п’ятикутника, кожен кут якого займає укріплений бастіон. Підходи до фортеці захищають рови, укріплення, закриті бійниці. У внутрішній частині будівлі знаходяться збройова площа, приміщення для військ, кімнати коменданта і штаб-командира, складські приміщення для зберігання їжі, млин, цирюльня, хлібопекарня. По всьому периметру фортеці йдуть укріплені стіни зі складною системою захисту. При необхідності можна хоч зараз кілька місяців витримувати облогу в фортеці Вобана, так як вона збереглася в чудовому стані.

Паркові ансамблі Лілля

З природних пам’яток, «дожив» до наших часів, дуже мальовничий Булонський ліс. Розкинувшись на площі в 70 гектарів, він проходить уздовж русла річки Хот-Дель. На його території як раз і розташована фортеця Вобана. В кінці XIX століття схили, укоси, рови, що залишилися в лісі після військових дій, за непотрібністю були «переорієнтовані» в розважальний парк.

У ньому можна побачити велетенську секвойю, сосни і клени. На початку 90-х рр. в парку була проведена серйозна робота з озеленення та поліпшення екологічного стану, в результаті чого були висаджені багато нових видів рослин і випущені на волю тварини. В даний час гордістю парку серед представників тваринного світу є кажани Добентона, маленькі строкаті дятли, яструби. Всього ж на території рекреаційної зони площею 3,5 гектара проживають понад 80 видів тварин.

У центральній частині Булонського лісу, по іншу сторону русла Делі, розташований сад Вобана, створений в 1863 році. Дістатися до нього можна через пішохідний перехід. Розбитий тут Англійський садок включає в себе безліч прекрасних сортів фруктових дерев, квітів, мальовничих прогулянкових алей, водойми з плаваючими лебедями, качками, куликами, штучно створений грот. У літню пору працює театр маріонеток з цікавими виставами.

У новому районі Euralille діє парк Матісс, що займає площу близько 8 гектарів. Його спорудження тривало сім років з 1996 по 2003 рр. Парк Матісс складається з чотирьох рекреаційних зон:

• великої садової галявини, призначеної для гри в гольф,
• живописного острова Дерборен на площі в 1,5 гектара, де ростуть виноградні лози величезної величини, до 7 метрів у висоту,
• рідкісного лісу зі зростаючим бамбуком і вереском,
• садка в улоговині.

По інший бік Euralille розташований парк Донді із загальною площею 4,5 га. З’явився він ще в кінці 70-х рр. на місці колишніх міських нетрів. В даний час він знаходиться на реконструкції, в планах – проведення масштабного розширення, зведення казино, п’ятизіркового готелю. Планується, що через пару років парк відкриє свої двері жителям міста і туристам.

У південній частині Лілля розташований сад з численними рослинами та квітами роботи архітектора Д. Дюбюіссона і пейзажиста Ж. Маркіса, створений на місці фортечних укріплень в 1948 році. У ньому є розарій, величезна колекція жоржин, теплиця з безліччю рідкісних рослин і квітів.