Історія Лілля

У Середньовіччі Лілль був звичайним, нічим не примітним селищем на острові, розташованому посеред двох рукавів річки Дель. Як місто вперше став відомий на початку ХI століття, коли намісником Фландрії став граф Балдуїн IV. При ньому Лілль був обнесений кам’яними укріпленнями для захисту від войовничих норманів, які здійснювали постійні набіги на країну.

За часів правління Балдуїна V Лілль починає набувати все більшого значення для Фландрії. Не в останню чергу цьому сприяє успішний захист при облозі французького короля. До кінця XII століття місто стає як ніколи могутнім і процвітаючим, по праву вважаючись головним в своєму регіоні. Такий стан справ не міг сподобатися французьким правителям, тому вони продовжували постійні військові походи на Лілль.

Місто на роздоріжжі

В результаті тривалих збройних зіткнень між графом Ферраном і королем Філіпом II Августом відбувається падіння Лілля і перехід під протекторат Франції. Це сталося в червні 1213 року. Король Франції, взявши місто, наказує спалити його дотла і накласти величезну контрибуцію. Городяни Лілля, втім, вже через 15 років повністю відновили укріплення і заплатили всі гроші.

У 1236 році знаменита графиня Жанна Фландрійська засновує відому в Сереньовіччі богадільню,  яка на довгі роки стала центром духовного життя регіону. У 1297 році починається чергова війна між Францією і Фландрією, в результаті якої король Філіп IV Красивий здобуває перемогу і примушує фортецю здатися. Але вже через п’ять років фламандці відвойовують Лілль у французів. Втім, через два роки фортеця знову опиняється в руках у короля.

У 1454 році в Ліллі відбувся знаменитий «фазанів бенкет», на якому король Філіп Добрий разом з придворними дав клятву забрати Константинополь у мусульман. У той час число жителів перевищувало 25 тисяч осіб, це було один з найбільш густонаселених міст Європи. Лілль тоді ж стає одним з центрів текстильної промисловості в Старому Світі, знамениті мережива вважали за честь носити всі головні модниці континенту.

У XVI столітті місто знаходиться під впливом Іспанії, але навіть консерватизм Габсбургів не здатний був зупинити його розвиток і модернізацію. В 1668 Лілль повертається до складу Франції після укладення Аахенського миру. Відразу після договору тодішній король Людовік XIV наказав добре зміцнити місто на випадок нових збройних конфліктів. Але навіть незважаючи на вжиті заходи обережності, Лілль знову був завойований спочатку англійцями, а потім австрійцями.

Повернення до складу Франції

До кінця XVIII століття місто знову стало належати Франції. На честь возз’єднання і успішного захисту від австрійців на головній площі Лілля в 1792 році була встановлена пам’ятна колона. У 1887 році сюди переїжджає знаменитий університет Північної Франції. 1921 рік ознаменувався відкриттям місцевими вченими в інституті Пастера протитуберкульозної вакцини, що дозволила в подальшому врятувати не одне людське життя.

У 1890 році в Ліллі з’являється на світ найвідоміший француз XX століття – Шарль де Голль. Хоча його батьки купили будинок і часто відпочивали в Парижі, мати захотіла народжувати сина на батьківщині своєї матері. Іменем де Голля названа одна з центральних площ Лілля. У будинку, де він народився, працює музей.

Культурна столиця континенту

Середина ХХ століття знаменується кризою в бавовняній галузі, в результаті чого багато ткацьких фабрик перебудовуються під офісні будівлі. У 1983 році в Ліллі запускається перший на планеті повністю автоматизований метрополітен. У 2000 році в межі міста вливається місто Ломм. У 2004 році Лілль разом з італійською Генуєю стає культурною столицею Європи.

У 2015 році тут проходить 100-й за рахунком Всесвітній конгрес есперантистів, де були присутні майже 2700 учасників з 82 держав планети. За заведеною традицією для спілкування вони використовували тільки мову есперанто.

Зручне географічне положення на шляху торговельних шляхів і близькість до країн Бенілюксу дозволяють місту не втрачати свою значимість навіть в сучасний час.