Культурне життя Лілля

В Ліллі досить насичене культурне життя. Проводиться величезна кількість музичних концертів, працюють музеї, проходять різні розважальні заходи.

Другий після Парижа

Другим у Франції після Лувру за кількістю виставок є Лілльський Музей образотворчих мистецтв. Серед представлених зразків живопису в ньому є полотна Рубенса, Гойї, Шардена, Пікассо, Мане, Брейгеля, ван Діка, Йорданса. Його оздоблення включає в себе безліч залів з картинами, галереями скульптур, колекцією кераміки, рельєфами французьких і бельгійських міст-фортець.

В районі Старого Лілля розташована Богодільня, побудована ще в 1237 році. У ній працює музей, де представлені експонати (картини, вишивка, золоті вироби) Середньовіччя і часів Французької революції.

На вулиці Каноньє в старому монастирі працює музей канонірів, що розповідає про численні військові баталії, що відбувалися тут, історії міста. У ньому представлені також військові атрибути тих років.

У 1816 році був заснований Музей природної історії. Він пропонує екскурсію по наступним великим колекціям: геологічній, індустріальній, зоологічній. На початку ХХ століття музей був прикрашений конструкцією з металу, завдяки чому має неординарний і пам’ятний вигляд. Також під його склепінням два рази в рік проводяться тимчасові виставки. Після приходу до влади більшовиків деякі російські емігранти кинулися до Франції, привізши з собою рідкісні речі і твори мистецтва, багато з яких зайняли почесне місце в місцевих музеях.

Однією з найвідоміших будівель міста є будинок Шарля де Голля. В музей він був перетворений в 1983 році. Будівля дозволяє перейнятися духом того неспокійного часу і дізнатися більше про місце французів в історії.

Найбільший кінотеатр Франції

Не менш важливе значення в культурному житті Лілля відводиться кінематографу і театральному життю. У місті діють кілька великих кінозалів, але особливе місце серед них займає Кінеполіс-Шато. Це найбільший мультиплекс в країні, в якому одночасно працює 23 зали. Меншими за розмірами є Понт де Комин (4 зали), Мажестик (4 зали), Бетун (6 залів), Сине-Сіті (14 залів).

В околицях Лілля знімалося безліч різних фільмів і телепередач, які завойовували призи на різних кіновиставках. У самому ж місті функціонує близько 20 знімальних компаній, це дуже гідний показник для не найбільшого міста, яким є Лілль.

Оперний театр

Будівля оперного театру посідає особливе місце в місті. У 1903 році в ньому сталася сильна пожежа, в результаті якої вона практично вигоріла. Тільки через 4 роки почалося будівництво театру з нуля за проектом Луї Марі Кордона. Протягом шести років велися старанні роботи з його зведення, але урочисте відкриття відбулося тільки після закінчення Першої світової війни. У ці роки Лілль був окупований німецькими військами, які не гидували вивезенням меблів і устаткування з завойованого міста.

Справедливості заради треба сказати, що навіть в роки війни театр працював, даючи вистави, правда, не в такому масштабі, як раніше. Перенесення урочистого відкриття на 1923 рік бувло пов’язане з тим, що будівлі була потрібна чергова реконструкція. Тільки після проведеного ремонту Оперний театр зміг працювати в повному обсязі.

Чергова реставрація під керівництвом архітекторів Нейрінка і Карле була проведена на початку XXI століття. А в 2004 році театр знову відчинив свої двері перед глядачами. В кінці року Лілль навіть був удостоєний звання культурної столиці Європи.

Сама будівля збудована в неокласичному стилі, по фронту розташовані фігури Аполлона і муз. Зал має 1000 місць, декорований в італійському стилі, а головні сходи нагадують про часи Людовика XIV, «короля Сонця». Крім оперних вистав під дахом театру проходять виступи музичних ансамблів з інших міст Франції та Європи.